Бомбезний вид з Замкової гори на все місто Хуст, підніматися на гору легко, тому що піднімаєшся по бруківці, всюди чисто, сміття немає, на майже всьому підйомі на гору є лавки для сидіння й урни для сміття, а зверху відкриваються неймовірні краєвиди
Гарне історичне місце, якісна дорога, крім останніх 50м) Правда в спеку і з дитиною на руках підніматись дуже важко, дуже, тому розраховуйте свої сили!
Залишки Хустьського замку це цікавий історичний об’єкт, який варто відвідати, якщо цікавитеся середньовічною історією .Сам замок зараз знаходиться в напівруйнованому стані, тому розраховувати на повноцінну екскурсію чи велику кількість експонатів не варто. Проте місце має свій особливий шарм: з висоти замкових руїн відкриваються гарні краєвиди на місто Хуст і навколишні гори. Підйом до замку досить легкий, а прогулянка територією дозволяє відчути атмосферу минулих століть. Якщо ви любите історію і природу, це буде цікава зупинка під час поїздки Закарпаттям. Але очікуйте від замку скоріше романтичні руїни, ніж відреставровану пам’ятку.
Тут мова не про замок, він в руїнах , хоча й досить багато елементів споруд збереглись, що дає можливість уявити реальні розміри та конструкцію. Хустький Замок потрібно розглядати і сприймати в комплексі , починаючи від підходу до гори при підйомі. Чудова відновлена територія , спіралевидна дорога вгору з лавками для перепочинку , реконструкція-інсталяція масштабованої моделі замку. Все зроблено грамотно і з думкою про туриста. Бо сам підйом не дивлячись на асфальтовану дорогу - не такий вже й легкий . Винагородою для туриста будуть не стільки руїни замку, скільки просто неймовірний краєвид. Напевне найкраща оглядова панорама в Україні.
Хустський замок - фортифікаційна споруда з тисячолітньою історією. Тут переплелося воєдино абсолютно все, цікаве історичне підгрунтя, неймовірне місцерозташування, легенди та повір'я та унікальні люди які населяли та населяють ці місця. Руїни замку нависають над містом і віками споглядають за розміреним життям містян. Вхід безкоштовний. Перед входом є невелика безкоштовна парковка для авто. Вся дорога вимощена камінням. По маршруту є лавки та урни. Дорога складнувата, тому не розраховуйте на легку прогулянку. Але краса яка відкривається з вершини замку, того вартує.
Справді вартує відвідати! Краєвиди неймовірні!!! Дорогу ремонтують. Досить важко йти вгору, але не довго (1 км). Машину залишили коло цвинтар, бо далі було б їхати легковим автомобілем важкувато.
Будівництво деревяної фортеці угорського королівства для захисту кордонів, та охорони соляного шляху розпочалося на цьому місці близько 1090 р і тривало до 1191р. Є дані, що дата 1191 р. була висічена на камені серед руїн замку, тому історики вважають її роком завершення одного з перших етапів будівництва фортеці. Зведення фортеці обернулася для мешканців найближчих поселень десятирічною повинністю. Чоловіки, жінки та діти в руках виносили каміння на вершину гори. У 1242 р. фортеця та місто були зруйновані татарами. У 1318 р. форпост було відновлено. Перебудова замку для посилення та удосконалення його обороноздатності велась постійно. З 1281 по 1321 місто входило до Галицько-Волинського князівства, а потім знову стало територією Угорського королівства. В 1329 р. Хуст разом з Вишково, Тячевом, Довгим Полем та Сігетом отримали статус вільних королівських міст. В 15 ст. Хустський замок використовувався також як в’язниця У 17ст це вже частина Австрійської імперії і за наказом імператора активно розбудовується і одна з веж називається Фердинанд. Біля вежі був колодязь глибиною 160м. Замок був зовнішній і внутрішній, оточений рвом. Ні татарська орда,ні польське військо, ні турецьке військо не змогли взяти фортецю. В кінці 17 ст. Хустський замок починає втрачати своє стратегічне значення та занепадати. Гарнізон замку складався в основному австрійських інвалідів турецьких війн, які, не оотримуючи регулярно платню, займалися крадіжками та просили милостиню. З необачності вояків гарнізону на пороховому складі стався вибух, який знищив та пошкодив значну частину споруд у внутрішньому замку. Перша документальна згадка безпосередньо про замок відноситься до 1353 р. Хустський замок цього періоду захищав солекопальні та сплав лісу Тисою, контролював торговий шлях з Угорщини до Польщі, а також служив для захисту кордонів Угорського королівства. Під час визвольної війни 1703-1711 рр. Хустський замок був важливим опорним пунктом повстанців. Саме тут керівники повстанців у 1709 р. проголосили незалежність Трансільванії. В 1711 р. після перемоги Габсбургів в Хустському замку була розміщена австрійська залога, але повністю відновити напівзруйновану фортецю було неможливо за браком коштів. В 1717 р. місто пережило напад 12-тисячної орди кримських татар, які обмежились лише пограбуванням та захопленням невільників і не штурмували фортецю. Гарнізон Хустського замку наздогнав ординців поблизу села Вишково і разом з чоловічим населенням завдав поразки татарам. Проте загарбники встигли жорстоко вбити близько 300 жінок і дітей, які ховалися в приміщенні церкви. Народне ополчення знищило близько 6000 нападників, звільнило 7000 невільників та захопило близько 8000 тисяч татарських коней. Це була остання спроба татарського набігу на Закарпаття і останній героїчний вчинок гарнізону Хустського замку. У 1766 р. внаслідок вибуху порохових складів під час грози, Хустський замок та всі будівлі на його території були зруйновані або згоріли. У вогні загинуло багато людей, оскільки камінням засипало єдиний вихід із замку. Для проведення ремонтних робіт було виділено кошти, але відродити фортецю не вдалося. Замок руйнувався, а солдати гарнізону наполегливо скаржилися керівництву на нестерпні умови служби і врешті в 1773 р. імператриця Марія-Терезія вповноважила свого сина – Йозефа ІІ, оглянути Хустський замок. Майбутній монарх впевнившись у неможливості відродити зруйновану фортецю віддав розпорядження перевести гарнізон до Мукачівського замку. З дозволу влади руїни Хустського замку стали джерелом будівельного матеріалу для спорудження різних державних будинків у місті та римо-католицького костелу св. Анни. Підтвердженням цьому є напис на стіні храму латинською мовою: “Це частина замку Хуст, зруйнованого, але непереможеного більш сильного у престолі живого Бога”. Це лише стисла історія замку,яка була на диво динамічною. Дорога до замку засипана камінням і підійматись краще пішки. Підйом досить крутий. За активними дітьми слід дивитись, адже руїни замку круті,із прірвами ,що заросли бур'янами
1. Підйом пішохідний нелегкий, якщо ви такий здохляк, як я, але він однозначно того вартий 2. Машиною не рекомендую їхати, вся дорога більш-менш ок, крім одного місця, де реально можна було застрягти, або поцарапати дно, ми вернулись назад і пішли пішки, хоча деякі машини таки проїхали. Зверху маленька площадка є, де можна стати, а потім розвернутись 3. Масштаби замку вражають. Стан занедбаний. Сподіваюсь, що хоч законсервують ці рештки, які залишились 4. Краєвид неймовірний
Цікаве місце, щоб хоча б раз відвідати. Від замку залишились в цілому руїни, але панорамний вид який відкривається звідти вартий щоб туди сходити. Пішохідний хлях лёгкий і комфортний.
Можна собі тільки уявити яким величним він був, залишки навіюють певне уявлення про масштаби, гарні краєвиди відкриваються з вершини, там чудовий оглядовий майданчик. Але машиною легковою наверх виїхати неможливо, правда були деякі « ваділи» , які « цепляючи дно « таки доїжджали. Настійно не рекомендую наверх машиною . Пішки довго і тяжко . Цей замок міг би стати туристичною мекою , якби туди трохи вклали грошей. А так таке собі Вдруге точно не пішли б
Хустський замок знаходиться за адресою вулиця Замкова, 90400 Хуст, Закарпатська область, Україна
Зв'язатися з Хустський замок можна за номером телефону +38 (095) 838-01-01
Дістатися до Хустський замок можна за посиланням
Високогірна сироварня Izki