Куда сходить у Києві

“Улюблене місце відпочинку нашої Родини багато років. Щиро вдячні власникам і арендаторам за завжди цікавий контент.”

“Один з найгарніших парків Києва, сюди можна водити гостей та самим відпочивати душею. Навідь у дощ, осінній парк тішить барвами, тишею та подихом історії.”

“Михалко Михайло Юхимович — діяч у сфері охорони природи, ініціатор створення Національного природного парку «Голосіївський», учасник дисидентського руху.”

“Гарний незвичний пам'ятник! Можна присісти на стільчик та відчути себе режисером!”

“Чудове місце, одна з визитівок Києва, добре облаштована територія, чудові краєвиди”

“Дуже гарний оглядовий майданчик.”

“Гарне місце для прогулянок, особливо вечірніх. Пам'ятник розташований на території Київського політеху”

“Побувала в урочищі в кінці серпня. Прекрасний куточок природи в Києві, хоча уже й не з таким різноманіттям рослин і тварин як подейкують колись. Люди нехтують правилами перебування тут - заїжджають на машинах, залишають сміття”

“Є посеред Дніпра, неподалік Південного мосту і Осокорків, дещо загадковий об’єкт – кругла залізобетонна башта, що виступає з води на кілька метрів. Її призначення відоме дуже небагатьом, тому цю башту як тільки не називають: і вогнева точка часів Другої світової, і вхід до сталінських тунелів, і вихід з кесону сталінських тунелів і ще Бог зна як… Насправді це т.зв. девіаційна башта – місце, де налаштовують корабельні компаси. Часом дачники на Осокорках і пасажири пароплавів могли бачити, як різні судна пришвартовуються до цієї башти або ходять кругами навколо неї. Так виправляється похибка корабельних компасів, яка називається магнітною девіацією. Вона виникає через вплив великих мас металу, які оточують компас на кораблі. Кожне судно зобов’язане раз на рік виправляти похибки у роботі свого магнітного компасу, бо будь-яка помилка в навігації може призвести до трагічних наслідків. Навіть судна, оснащені за останнім словом техніки, мають проходити цю процедуру. Адже електроніка може вийти з ладу, та й електрика може пропасти, тоді надія залишиться лише на компас. Налаштування компасу судна проходить так: за допомогою спеціального обладнання фахівець-девіатор звіряє покази компаса з координатами башти і налаштовує його на правильні показники в разі відхилення. Потім девіатор виписує судну довідку і ставить «мокру печатку», без цього документу судно не має права на експлуатацію. Професія ця досить рідкісна, зараз на всю Україну девіаторів набереться ледве чоловік десять. Цю башту вперше встановили у 1983 році там, де зараз Південний міст, поки його ще не було. Будували з монолітного бетону, намагаючись звести до мінімуму кількість металу із зрозумілих причин. Але пізніше у зв’язку із будівництвом Південного мосту башту перенесли подалі, витративши на це біля 2 мільйонів радянських рублів. Побачити башту з правого берега можна в районі Корчуватого, з лівого – від 80-х Садових вулиць приватного сектору Осокорків. (с) Maksym Oleynikov”

“Одне з найулюбленіших місць моїх і більшості населення Києва. Відкриваються неймовірні види. На Дніпро! На Труханів острів, де залюбки можна прогулятися природою острова, та посидіти з коханою людиною на Южному Березі Києва ЮБК)))) Романтика...Ось тобі і Труханів, і вихід в парк до Арки Дружби народів, поряд тобі річковий вокзал і можна влаштувати собі прогулянку Дніпром...чи просто погуляти новою набережною... Можна доїхати сюди на метро, автобусом, вело чи машиною. Завжди подобається нашим туристам це місце і не даремно. Раджу для тих хто вперше в місті ))) і для людей, що постійно тут бувають... А потім моя Вам порада топайте з моста на арку Дружби народів і пішочком на смотрову Майдану Незалежності.”

“Образ матері з дитиною є одним із найвдаліших, якщо ми говоримо про мир. Особливо, якщо над ними злітає зграя голубів. Надзвичайно!”

“Гарна скульптура козака, що грає на музичному інструменті, поруч біля но того кінь. Розміщення саме на Майдані Незалежності, поруч метро, вулиця Хрещатик, фонтани.”

“Називають "будинком з хімерами", але в ньому навіть меньше хімер, ніж в деяких інших будівлях по вулиці :)”

“Пам'ятник усім відомому українському громадському діячу, поету і живописцю Тарасу Григоровичу Шевченко (1814-1861). Встановлений на Андріївському узвозі, при виході з алеї художників. Автором скульптури є також відомий український митець, скульптор Іван Кавалерідзе.”

“Нажаль в цьому історичному храмі, нехай і заново побудованому, але ж храмі, який має велике значення для всього українського народу, проводить служби ПЦУ... Хотілося б щоб Церква належала до УПЦ, єдиній канонічній православній Церкві України!”

“На реконструкціі Дуже гарна споруда Велетень неоготичний!”

“Іонинський монастир був заснований отцем Іоною на історичній місцевості Звіринець. На тому місці, де сьогодні стоїть обитель, часто траплялися дивні речі: то стовпи вогню простягались аж до неба, то розливалася вода, яка застигала на одному місці. За життя отця Іони чутки про цей монастир, який київський митрополит Євгеній назвав «Руським Афоном», розносилися по Русі, і паломники приїжджали сюди з усіх округ для того, щоб поклонитися святим місцям Історія Іонинського монастиря починається з 1860 року, коли ієромонах Видубицького монастиря Іона оселився на Звіринецькій горі. Згодом до нього приєднались ще два монаха – Гавриїл та Ілларіон. У березні 1861 року їм на горі явилася Матір Божа з настановою збудувати тут обитель. Із благоустроєм монастиря Іоні допомогла княгиня Васильчикова, якій він був духовним батьком. Пожертвувавши велику суму, вона також зайнялася клопотанням про заснування обителі в імператора Олександра II. Після того, як імператор дав свою згоду, на Звіринецькій горі виросла Свято-Троїцька церква зі школою-притулком для хлопчиків і лікарнею на його території. Після встановлення у Києві радянської влади монастир переживав не найкращі часи: 5 червня 1918 року будівлі обителі серйозно пошкодив вибуху на артилерійському складі, а недобудовану дзвіницю розібрали на цеглу і збудували з неї сільськогосподарську академію. 1934 року монастир закрили, а ченців вислали у Казахстан. А в корпусах обителі у різні часи були дитяча колонія, склади, майстерні, гуртожитки. 1935 року Іонинський монастир опинився на території новоствореного ботанічного саду. У 60-тих роках Свято-Троїцьку церкву хотіли перебудувати під ботанічний музей, а під її куполом встановити пам'ятник біологу Івану Мічуріну. Однак задумане так і не вдалося втілити. 1991 року храм повернули вірянам. І хоча нинішній Іонинський монастир кардинально відрізняється від старого, тут, як і раніше, вершать добрі справи, допомагають бідним і навчають дітей. Після кончини отця Іони настали досить сумні часи для обителі та її прихожан, однак храм зумів пережити всі труднощі і продовжив свою роботу. Дерев'яна вежа з годинником вважається найбільш старим баштовим годинником Києва. Їх виготовили в 1858 році в Парижі. Легенда свідчить, що ці куранти були подаровані письменником Оноре де Бальзаком своїй коханій Ганні Ганській. І спочатку перебували у неї в маєтку, а потім якимось шляхом потрапили в монастир ... Годинники жодного дня не знаходились без нагляду. Їх оберігав ієромонах Димитріан, навіть коли влада розігнала священиків. Він був настільки відданий монастирю, що не захотів його залишати і влаштувався в ботсад різноробочим. Тут він пропрацював до 1970 років, кожен день стежив за годинником, беріг їх, раз в тиждень заводив і змащував деталі.”

“Кафедральний православний собор, побудований у першій половині 11 століття.Почав будувати Володимир Великий,а завершив будівництво його син Ярослав.В середині храм прикрашають чудові мозаїки і фрески,деякі відносяться до першої половини 11 століття.У некрополі храму були поховані київські князі,у тому числі Ярослав Мудрий. Навколо собору гарна ,зелена територія,де можна посидіти, відпочити,насолодитися красою величного храму.Коли буваю у Києві обов'язково відвідую цей чудовий храм.”

“Вперше відвідала Театр Франка під час вистави «Марія Стюарт» у постановці Івана Уривського — з блискучими Мариною Кошкіною та Ларисою Руснак у головних ролях. Це була дуже тонка, психологічно насичена вистава. Сила жіночої гідності, зіткнення характерів, глибока емоційна напруга — і водночас тема, що відлунює в сьогоденні. Це історія про владу, вибір, гідність і внутрішню боротьбу — глибока й багатошарова. Вражаюча акторська гра, точна режисура, атмосфера, що тримає до останньої хвилини. Це саме той випадок, коли театр — більше, ніж просто сцена. Рекомендую всім, хто цінує якісний театр, сильну драму та справжню акторську майстерність. 19/09/2024”

“Я була тут 2й раз , і я хочу ще раз прийти. Емоції вау, мені все сподобалося. Я бачила цей мьюзікл до , і це було цікаво згадати, я бачила його на англійській мові в Лондоні, в нас теж дуже гарно!”

“Вражаючий собор, дуже сподобався як ззовні, так і зсередини. Вартий уваги.”

“Красиві доглянута територія. Багато різних красивих рослин, зелені. Місце чудово підходить для прогулянки всією родиною. Є багато тіні та лавок, багато місць та локацій, що можна подивитися. Однозначно можна витратити цілий день, щоб поспішаючи розглянути всі локації та рослини, які там представлені. Рекомендую до відвідування”

“Приходили на виставу Кармен, театр неймовірно гарний, вистава була цікава, сподобалося все: і актори, і костюми, і музиканти, інтерʼєр. Дуже хочу прийти ще”

“Бузок заполонив все своєю красою та ароматом. Всі можливі кольори бузку є, є зони для фотографій, та і просто місця помилуватися видом. Парк доглянутий, є лавочки, місця з напоями та їжею, чисто ти видно що за парком наглядають. Дуже багато людей було, однак через площу парку вони трохи розсіялися і було як підібратися до бузку”

“Вчора відвідали Ваш скалодром — залишилися дуже задоволені! Тренер Даша -кайф. Персонал надзвичайно ввічливий та уважний. Нас зустріли ще біля ліфту, все пояснили, підказали, орієнтували, що й де знаходиться. Окреме дякую дівчинці-адміністратору — ми забули рушник, але вона без зайвих слів запропонувала паперові рушники. Здавалося б, дрібниця, але це справжня турбота про клієнтів і дуже приємно. Обов'язково прийдемо ще раз! Рекомендуємо!”

“Прикольний новий квест "Відьомська пастка" з харизматичною відьмочкою! Сподобався і дорослим і дітям!”

“Приємне місце. Є велосипедні доріжки та велосипеди на прокат, ігрові майданчики для дітей, є зона з безкоштовними тренажерами, а також відгороджена зона для тренувань та вигулу собак. Красиві місточки зі східцями вздовж берега водойми. У водоймі помітили сімейство нутрій - геть не бояться людей! Красивим акцентом є альтанка та клумби. Теплим вечором дуже людно.”

“Андріївська церква — це справжня перлина Києва! Вражає своєю красою та архітектурою, немов казковий палац, що підноситься над містом. Звідси відкривається неймовірна панорама на Поділ та Дніпро, тож місце варте відвідування не лише заради храму, а й заради краєвидів. Всередині церква ще більш вражаюча: розкішний бароковий стиль, іконостас, унікальні розписи — усе зберегло дух XVIII століття. Атмосфера дуже особлива, відчувається історія та велич. Це одне з моїх улюблених місць у Києві, яке завжди раджу відвідати друзям та туристам.”

“Історичне місце, відчувається велич та багаторічна історія. Але скажіть, навіщо ж перетворювати територію храму на паркінг? У Вербну неділю машин навколо собору було більше ніж людей. Невже це нормально? На свято хочеться хоч у соборі побути серед людей, а не серед автівок.”

“Територія велика і доглянута. Багато квітів, багато споруд, на території є цвинтар, є кафе та продаж випічки. Ціни на свічки від 4грн. Їздить маршрутка від монастиря до метро Голосіївської, вартість проїзду 8грн. Раніше навчався у НУБіП і проживав поруч, то частенько проходив до монастиря.”