Куда сходить у Львові

“Коштовною перлиною в архітектурному намисті Львова постає Будинок вчених, що на вулиці Листопадового Чину, 6. Зведено його за проектом відомого австрійського архітектурного бюро «Гельмер і Фельнер» в далекому 1898 році, як Шляхетське або Національне касино. В його архітектурі цілком проявився стиль необароко, який наприкінці ХІХ століття ностальгічно прославляв давно минулі барокові часи. Споруда милує елегантними формами, пишним декором фасаду з могутніми атлантами і затишною лоджією. Інтер’єри цього архітектурного дива створюють дух розкоші, який вважається одним із семи чудес міста Львова. В оздобленні присутнє різьблення деревини, обшиті шовком стіни, кришталеві люстри, мармурові каміни та інший старовинний декор, вік якого складає понад сторіччя. Уже не одне десятиліття існує Будинок вчених, але дух касино далі живе. У його пишних залах відбуваються конференції, концерти та презентації, виставки, екскурсії, фотосесії, різноманітні урочисті події (весілля, хрестини, корпоративи), знімають кіно, і, як колись, проходять пишні бали. У 1898 році у Львові збудували прекрасну будівлю у стилі необароко для Національного казино. Проект споруди розробили у віденському архітектурному бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Вони автори багатьох театрів у Європі. Зокрема, оперних театрів у Одесі та в Цюриху. Основними роботами з побудови шляхетського казино у Львові керували місцеві архітектори, але багато елементів зовнішнього і внутрішнього декору виконали найкращі майстри імперії Габсбургів. Оздоблення фасадів розробив Рудольф Вейр, а розкішний дерев’яний різьблений інтер’єр виготовив Шандор Ярай. Едмунд Плішевський автор алебастрового каміну у фойє, а львівські митці виконували живописні полотна для інтер’єрів. У часі пізніших реконструкцій до будівлі провели каналізацію, вона однією з перших у Львові була підключена до струму. До 1939 року казино називали аристократичним, шляхетним, а найчастіше – «казино Герхарда». Тут збиралися найбагатші, а потрапити в їхнє середовище було не просто. Радянська влада переобладнала споруду на обласний будинок вчених. Тут відбулося багато подій з наукового, громадсько-політичного і творчого життя міста, області і країни. У 1999 році у цих приміщеннях діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи, який проходив у Львові. У 2008 році Будинок вчених включили в реєстр пам’яток, які не підлягають приватизації.”

“Для забезпечення міста водою на східному боці площі Ринок у 1407 році збудували водорозподільний пункт, куди збігалася вода з водогонів. Але місто росло, однієї водойми було замало і у 1697 р. на південно-західному розі площі спорудили ще одну. Її назвали «Нептун» — від дерев'яної статуї бога морів, якою вона була прикрашена. А у 1793 р. на Ринку було споруджено чотири фонтани — по одному на кожному розі площі, але по факту це криниці, де вода витікає струмками. При будівництві «Нептуна» використали колишню водойму.”

“Прекрасно збережений ,як для свого віку , храм. Вважаю що знайомство зі Львовом символічно починати як раз з цого храму.”

“Парк виник на території колишніх міських ланів, які стали власністю багатої міщанської родини Шольц-Вольфовичів. Наприкінці XVI століття Ян Шольц-Вольфович заклав невеликий сад, який пізніше перейшов в руки його зятя Антоніо Масарі, власника кам'яниці № 14 на площі Ринок. Молодий венеціанець перепланував сад на італійський манір, розбивши на тераси, і подарував його місту, щоби ним могли користуватися всі львів'яни. Міський садівник Бауер здійснює ще одну кардинальну реконструкцію парку. Цього разу парк переплановується на взірець тогочасних англійських парків у так званому ландшафтному стилі. В 1877—1881 роках на місці «казино Гехта» споруджують будівлю Галицького сейму, у нижній частині парку влаштовують чудові партерні сади з багатими квітковими композиціями, стриженими кущами та деревами. . У 1835 році посередині парку споруджено граціозну альтану — ротонду, що збереглася досі. У нижній частині парку, там, де нині будинок університету, було «казино Гехта». Парк ще декілька разів змінював власників, але це не рятувало його від поступового запустіння, аж доки від 1855 року ним знову не починає піклуватися місто….”

“Цікавий заклад, свіжий погляд на іконопис і сакральне мистецтво. Тут можна подивитися і зробити покупки. Зокрема, подарунки з різних нагод.”

“Дуже гарний парк, свіжий воздух і дуже гарний вид, видно весь город як на руці, по парку бігають білочки, дуже гарне місце для прогулянки чи пробіжки, є як і прості тропи, так і круті спуски.”

“Дуже хороша атмосфера. Затишно, як вдома. Багато стародавніх автентичних ікон, розписів. Священники чуйні та завжди раді допомогти. Гарний хор. Хто буде у Львові, обов'язково завітайте на службу.”

“Знесіння, як я його раніше не зауважував. Зробили дорогу здоров'я, і новий тиночок уздовж. Люблю кататись тут на вело і проводити час на одинці. Гарне чисте місце якщо у вас є на прогулянку 3-4 години. Вартує спланувати вихідний щоб приїхати із друзями або родиною саме сюди. Неймовірні краєвиди Львова та мальовничий захід сонця заідси.”

“На вихідних клуб із сімєю відвідали перший раз, емоцій море, відчуття не можливо просто передати словами! Залишились дуже задоволені. Радимо всім будучи у Львові виділити трошки часу і завітати в це чудове місце. Друзі, ви не пожалієте!)))”

“Дуже гарне шоу. Купили картину,яка гарно доповнить нашу стіну вдома. А коли прийшли другий раз ще з ними поплавали. Це точно вартувало усіх грошей!”

“цей парк рідний для мене ще з малечку, часто там ходжу, і він з роками окультурився. дуже приємно прогулюватись. єдиний мінус - після почтаку війни дуже багато людей там гуляє, плюс в неділю туди краще не потикатись, тим більше у якісь святкові дні. а так в дощові чи холодні дні людей мало, тому й приємно ;)”

“Дуже цікавий, атмосферний і самобутній музей, в якому можна ходити годинами. Багата художня експозиція. Дітям дуже сподобалася виставка механізмів Леонардо да Вінчі, до яких можна торкатися і крутити)))”

“Надзвичайної краси природа, ще не зіпсована натовпами туристів. Можливо, не надто розвинена інфраструктура, але це повністю компенсовується низькими, в порівнянні з іншими регіонами Карпат, цінами і надзвичайно добрими людьми, котрі не за гроші, а просто по-людськи хочуть у всьому допомогти! Супер”

“Пощастило побувати в цьому чудовому храмі на Великдень. Неймовірні відчуття від служби і дійсно святкової атмосфери. Раджу відвідати не залежно від ваших релігійних сповідувань.”

“Водоспад Пробій Розташування: річка Прут, місто Яремче, Івано-Франківська область. Висота водоспаду: приблизно 8 метрів Ширина: до 20 метрів. Тип: каскадний водоспад на кам’янистому руслі. Факти: 1. Це один із найдоступніших водоспадів Карпат. Пробій розташований практично в центрі Яремче – поруч із автомобільною дорогою та пішохідним мостом, тому туди легко дістатися без тривалого походу. 2. Водоспад Пробій був туристичною принадою ще за часів Австро-Угорщини. Його зображували на поштівках кінця XIX – початку XX століття. 3. Незважаючи на невелику висоту, потік Пробою надзвичайно потужний, особливо під час паводків. Щороку тут фіксують нещасні випадки через необережність туристів. 4. Через стрімкість і пороги, Пробій та ділянка Пруту нижче водоспаду використовують для тренувань і змагань з водного туризму та рафтингу. 5. Скелі навколо водоспаду складаються з флішу — типового карпатського геологічного утворення. Вони мають виразну шарувату структуру. 6. Над водоспадом знаходиться дерев’яний міст, з якого відкривається найкращий вид на Пробій. Поруч — один з найбільших ринків гуцульських сувенірів у регіоні. Існує легенда, що водоспад отримав свою назву через те, що колись тут застрягали колоди під час сплаву лісу Прутом та їх доводилося «пробивати» вручну.”

“Круте місце спокою і краси! Всім РЕКОМЕНДУЮ відвідати дану локацію, будучи поряд. Для підїзду є асфальтована дорога за гроші відвідувачів, (проїзд 100 грн, для УБД - безкоштовно), далі ще 3 км - поганої дороги, але навіть CAMRY потихеньку проїхала. Є послуги місцевих трансферів. Можна підїхати майже до самого водоспаду, там є магазинчики з сувенірами, водою і навіть пивом.”

“На жаль, навіть яворівці не знають творчості свого земляка...(”

«П’яна Вишня» у Трускавці — це впізнаваний заклад у жвавій частині міста, де зупиняються, щоб зробити паузу між прогулянками та курортними справами. Локація на вулиці Тараса Шевченка додає атмосферності, а формат закладу поєднує барний настрій із крамничною подачею та сувенірною складовою.

“Дуже гарно біля с. Уричі Обовʼязково варто відвідати”

“Просте, але доглянуте погруддя А. Міцкевичу”

“Емоційно важка локація, але варто відвідати.”

“Достатньо милий✨ Є частиною піших маршрутів на гори. Є місця на палатки. З мінусів це погана дорога селом, і дуже погана після КПП (гроші за вхід беруть, а дорогу селом не зробили). Легковому авто з низькою посадкою краще далі краю села не їхати, а далі на пішо можна в задоволення пройтись за 1 год до воспаду.”

“Поема в дереві...Так називають церкву Святого Юра — перлину не лише Дрогобича, а й всієї Галичини. Церкву побудовано без жодного цвяха у 1656. В самій церкві є ще Введенська каплиця. Цінність храму саме всередині - це розписи та збережений іконостас 17ст(зараз на реставрації) Автор розписів - народний маляр Стефан Медицький. Унікальність цих розписів полягає у тому, це - мальована біблія, що ми можемо бачити, яким уявляли пекло та рай тогочасні українці. Навіть можемо бачити, який одяг тоді носили. Наприклад, розпис, де пара коханців та п'яниця, яких чорт везе на тачці прямісінько у пащу Левіафана. Можна припустити, що у той час страшними гріхами вважали перелюб та пияцтво. Розпис із деревом від кореня Єссея також незвичайний. Вражає зображення пекла, у якому чомусь перебувають самі жінки. На іконі, де зображено страту одного із апостолів Христа на Мальті, автор намалював ката у капелюсі та людей, одягнутих у міщанських одяг 18ст, пейзажі Дрогобича та Карпат. Цікава також ікона, де Божа Матір з дорослим Ісусом Христом на руках. Територія біля церкви не раз ставала місцем знакових історичних подій. Так 6 липня 1941 на площі перед церквою зібралися кілька тисяч дрогобичан та жителів навколишніх сіл, щоб почути повідомлення про проголошення в окупованому німецькими військами Львові Акту відновлення Української держави. Присутні на мітингу присягнули на вірність Україні. Це ж Галичина - колиска нації та української державності...”

“Чудове місце для відпочинку, прогулянки чи пробіжки. Чисте повітря і мальовничі краєвиди на Львів.”

“Доглянуто, посаджено квіти, трава викошена.”

“Місце, необхідне для відвідування українцям. Дякуємо гіду Івану, науковому працівнику Галині та адміністратору Галині - всі неймовірно цікаві та приязні особистості. Чекаємо на відкриття нової експозиції влітку.”

“Приєднуюсь до позитивних відгуків, хороше місце для відпочинку”

“Топ місце, де провести час з дітьми в спеку. В звʼязку з кліматичними змінами фонтани подібного типу мають бути в кожному районі міста, бо це суттєво допомагає пережити високі температури”

“чудовий музей! дуже раду тут зустрічають відвідувачів. класні розповіді екскурсовода про дуже неординарного мистця. скульптури, біля яких можна стояти годинами. поруч сосновий ліс, тому дихається тут легко і вільно. на подвірї музею можна собі влаштувати пікнік”