Музей у Львові

“Lviv has its own statue of Liberty. She, like the American statue, holds a torch, and her head is crowned with a crown with rays, but the originality of Lviv is that it is the only Freedom that sits, in addition, it also hugs two men. In fact, the Lviv sculptural group is a symbol of "frugality." She, like a statue in the USA, holds a torch, and her head is crowned with a crown with rays. It was discovered 5 years later than the American one in 1891. Architect Leonard Marconi. At that time, such a luxurious house was built for the savings bank, because in the then society, the main values ​​were honesty, hard work and thrift. According to historians, the seven rays of the "crown" of the sculpture indicate the seven ends of the world and freedom in finance and politics. And the two men embraced by "Thrift" symbolize two areas of the national economy - agriculture and industry. Now it is located on the roof of the Museum of Ethnography and Art Crafts of the Institute of Ethnology of the National Academy of Sciences of Ukraine. У Львові є своя статуя Свободи. Вона як і американська статуя тримає факел, а голова її увінчана короною з променями, але оригінальність львівської в тому, що це єдина Свобода, яка сидить, крім того, вона ще й обіймає двох чоловіків. Насправді львівська скульптурна група це символ «ощадливість». Цю скульптурну групу відкрили на 5 років пізніше американської в 1891р. Архітектор Леонард Марконі. На той момент, для ощадної каси побудували такий розкішний будинок, тому що в тодішньому суспільстві основними цінностями були чесність, працьовитість і ощадливість. На думку істориків, сім променів «корони» скульптури вказують на сім кінців світу і свободу в фінансах і політиці. А двоє чоловіків, яких обіймає «Ощадливість», символізують два напрямки народної економіки - сільське господарство і промисловість. Зараз розташована вона на даху Музею етнографії та художнього промислу Інституту народознавства НАН України.”

“Долею випадку відвідав сьогодні будинок музей Михайла Грушевського у Львові. Для мене цей музей став подорожжю в епоху, коли творилася історія України. Сам будинок, затишний і водночас величний, немов переносить в ті часи, коли великий історик і державник мріяв і працював на благо свого народу. В кожній кімнаті відчувається дух доби, коли формувалися основи нашої державності. Однак, попри всю величність місця, екскурсія, на жаль, не залишила найсильніших вражень. Екскурсовод, жінка похилого віку, хоч і намагалася передати свою любов до історії, не змогла розкрити весь потенціал цього місця. Її розповідь була дещо сухою і без емоцій, а відповіді на запитання - не завжди вичерпними. Незважаючи на це, сама атмосфера музею і його значення для нашої національної пам’яті залишили приємні спогади. Тут, серед старовинних меблів та особистих речей Михайла Грушевського, рукописів розумієш, наскільки важливо берегти і плекати нашу історію, навіть якщо не всі її розділи відкриваються нам з першого погляду.”

“Тут можна побачити саме те, що очікуєш побачити від музею патології. Багато експонатів видозмінених органів та тканин. Є дуже цікаві експонати. Колекція книг по патології вражає, є дуже старі примірники . Зверніть увагу на графік роботи, не завжди сюди можна потрапити. Приємно дивує те, що такий музей відкрили для всіх відвідувачів, а не лише для студентів університету. Вхід коштує 80 грн для дорослих. Така колекція варта уваги.”

“Був у цьому місці втретє, і кожного разу знаходжу для себе щось нове. Це місце безсумнівно варте уваги. Музей можна відвідати самостійно, але варто зазначити, що багато експонатів підписані латиницею, і без екскурсовода нічого не зрозуміло. Я ж був у складі екскурсії «Підземелля Львова», тому все було цікаво. Музей вражає великою кількістю експонатів лікарського призначення минулих століть, представлених різними країнами. Тут можна побачити безліч баночок, колб, трав, давніх ліків, антикварних меблів, картин, статуй та посуду, а також різноманітні рахувальні машинки. Все це дає відчуття, ніби ти потрапив у світ алхіміків. Особливо вразили підземелля, де можна по-справжньому відчути атмосферу середньовіччя. Це місце складається з кількох залів, підвалів і затишного дворика. Музей залишає незабутні враження, рекомендую його як для дітей, так і для дорослих. Це справжнє відкриття для всіх, хто хоче зануритися в історію та культуру фармацевтів.”

“Неймовірне місце! Дуже гарне оформлення, коли дивишся на будівлю ззовні, ніколи не подумаєш, що всередині так круто. Не було ніяких особливих очікувань, але експонати дійсно перевернули уявлення про українське мистецтво. Виявляється, львівський авангард зовсім не поступається європейському. Після відвідування хочеться поринути у його вивчення й зануритися у цю атмосферу якнайдовше. Єдиний мінус – хотілося б побачити ще більше всього, львівський модерн того вартий. Враження просто дивовижні.”

“Дуже дякую!!! Хай у вас буде багато відвідувачів! Надзвичайно цікава експозиція і люди які знають історію. Мені здається родзинка західної України це Дрогобич! Зоряна Кордуб неймовірно енергійний екскурсовод. Більше б таких людей у музеях!!!”

“У творі письменника та художника Бруно Шульца «Весна» згадується будинок, в якому мешкала красуня Б'янка. Цей будинок за описом і ототожнюють з цією віллою. Збудований він на початку 20ст в стилі сецесії і популярний під назвою «Вілла Б’янки». Насправді перед першою світовою вілла належала лікарю/промисловцю Зіману. За іншими даними- доктору-рентгенологу Й. Ротта (власник першого у Дрогобичі рентген-апарата). У часи німецької окупації на віллі мешкав Фелікс Ляндау, керівник єврейського відділу гестапо Дрогобича. Після другої світової споруду передали під дитячу лікарню, яка проіснувала до 1970-х. Після цього тут розташовувалося гінекологічне відділення міської поліклініки. На початку 1990-х в палаці розташувався Дрогобицький вільний інститут імені Ю.Котермака (недовговічний ВНЗ, що проіснував з 27.10.1993 по 09.09.1996). З 1995 тут знаходиться експозиція Дрогобицького краєзнавчого музею, а з 2005 вілла функціонує як палац мистецтв та картинна галерея.”

“Чудесне місце. Там живе Поезія.”

“Маленький сільський музей з криївкою”

“Як би потрапляєш до Львова 60-70 років....”

“Чудовий музей! Вхідний квиток 50 грн для дорослих, 30 для студентів та дітей. Окрема подяка за тактильні копії - це чудо!”

“Екскурсія була дуже цікаво мені тут сподобалося, кожна скляна скульптура була справжнім витвором мистецтва. Тут можна дізнатися про історію створення скла, способів та багато іншого.”

“Працює музей не щодня і лише певні години, вхід безкоштовний. Двері не відразу помітно, але якщо придивитися на стіні біля дверей висить вивіска. Музей з доволі моторошною атмосферою та історією. Потрібно багато читати, але вся інформація надзвичайно цікава та цінна, бо це доказ тих жахіть, що тут відбувалися. Не пропустила жодного речення з постерів, бо це дійсно було цікаво. В музеї 2 поверхи, де були колишні камери в'язнів а також виставка на 2 поверсі. Після відвідування музею залишилися змішанні відчуття, відчуття жалоби та болю за страчених тут людей, а також гордості витримку українського народу. Раджу сходити побачити і відчути все самим.”

“Чудовий музей! Найбільше враження справив пан Юрій, який провів для нас надзвичайно цікаву, професійну, інформативну екскурсію. Музей дійсно невеликий, але там легко можна провести 2-3 години. Музей та експозиція добре продуманий: від початку до кінця. Виставка радянського монументального мистецтва ідеально доповнює основну виставку (як це не дивно:). Повернемося ще!”

“Працівники музею створюють приємну атмосферу, помітною є любов до своєї справи, що викликає повагу до їхньої праці. Рекомендую користуватися послугами екскурсовода. Дякую команді музею, ви прекрасні!”

“Усім, хто себе вважає українцем, раджу відвідати музей "Бойківщина" у Самборі. Щоб зрозуміти українську культуру і душу українця, раджу відвідати музей гостям самбірського краю. Враження незабутні. Велика шана працівникам!!!”

“Це дуже красивий,цікавий музей. Працівники приємні,ввічливі, проводять екскурсії цікаво, компактно,захоплюючо. Територія і вольєри чисті. Враження неймовірні класні, просто супер. Рекомендую тади поїхати.”

“Неймовірне колоритне місце! Смачна кухня, доброзичливі і привітні власники і персонал! Дуже задоволені і вражені таким джерелом сили і натхнення серед сірого буковельського одноманіття. Рекомендуємо друзям і знайомим і обов'язково завітаємо ще!”

“Ми прийшли до Музею іллюзій випадково - йшли до кафе поїсти тортиків. Виявилося, що на місці колишнього кафе отака чудова придумка. Ми, щоправда, були не готові - фотографували на телефони, а фотографи з нас так собі. Зате попали на добру знижку. Майстриня з бодіарту нанесла нашій доні чудовий імідж на личко і ми вирушили на фотопригоду. Повинен сказати, що тут вам знадобиться неабияка фантазія, але точно буде цікаво, і - це як маленька подорож у дитинство! Персонал надзвичайної ввічливий і надає допомогу у створенні фотодив. Так що - рекомендуємо!”

“Даний музей це хороше місце, де зібрано багато старих і цікавих приладів для проведення вимірювань.”

“Одне з найцікавіших місць з усіх, відвіданих нами цього разу. Особливо хочеться подякувати жіночці, яка проводила для нас екскурсію. Багато історій, фактів, і крім того просто дуже освічена, цікава людина. Ще раз дякуємо!”

“Наразі там ремонтні роботи і не зовсім те,що очікувалось,як викладали фото раніше-це дуже інтересно,я б ще раз сходила .Побачили підземелля-цікаво.Також сподобалася виставка з роботами студентів і випускників коледжу прикладного мистецтва,мені дуже імпонує,що наша молодь творить такі неймовірні витвори в різних техніках.Таке враження,ніби торкаєшся чогось сакрального,що робить нашу історію.”

“Гарний музей, єдиний у своєму роді, велика і гарна колекція підков від старих до нових.”

“Відвідавши музей, залишились під враженням. Особливо хочемо подякувати пані Галині. Одразу видно, що вона живе та любить свою роботу. Не дивлячись на те, що в музеї ми були тільки вдвох, пані Галина люб'язно нам провели екскурсію та розповіла багато цікавої інформації. Дізнались, яке нелегке було життя у Степана Бандери та його родини. В музеї зібрано дуже багато фото та розповідей близьких та родичів родини Степана Бандери, які можуть показати справжнє життя родини та чим займався Степан. Цей музей однозначно рекомендуємо для відвідування.”

“Звичайна забігайлівка, де можна випити смачного глінтвейну, медовухи, хріновухи, скуштувати домашніх голубців, млинців і т.д. Меню не багате. Комфорт - посередній, так чисто зайти не на довго.”

“Дуже сподобалось, багато дійсно історичної зброї та броні, експонати доволі цікаві. Лише вхідний квиток трошки дорогуватий, але терпимо.”

“На даний момент музей не працює.”

“Приємно коли в твоєму місті частинка світової і на сам перед української історії”

“Неймовірна місцина НПП. Екостежка до Озірця не змусить жаліти зусиль”

“Після дворічного очікування відвідин вечірнього Гендель Пляц! Отримав емоційне та гастрозадоволення. Як завжди Чудова атмосфера відпочинку на свіжому повітрі з живою музикою та від смачних страв, Сподобались луля кебаб, жаль що немає з баранини і як на мій смак чуть сухі та не достатня пропорція цибулі, чудовий витвір запеченого баклажана, досить оригінально, смачний чай з імбиром, в цілому задоволений та рекомендую, повага за підтримку атмосфери та іміджу ресторану!”