Об'єктив у Львові

“Неймовірно прекрасна локація. Зручна дорога до водоспаду з вказівниками. Навідміну від водоспаду Лазний, до якого ми не знаю як вижили, поки дійшли. Були з двома собаками- їм теж сподобалось))) якщо бачите там багато людей- скоріш за все це туристична група, яка потім поїде і можна буде нормально пофоткатися. Дорога до початку маршруту- терпима. Через мальовниче село. Їхали і седани, і джипи. На території є 2 місця де поїсти- на самому початку У Тані і Володі- там ми поїли смачно. І далі буде колиба з шашликом і всім іншим карпатським частуванням.”

“Дуже видовищне місце для відвідин. Рекомендую.”

“Прекрасні памʼятки природи. Вартує відвідати. Маршрут не складний, йти потрібно стежкою Довбуша, початок якої в Яремче, ,,На пеньках,,. Вхід є платним, вартість 100 гривень. По дорозі можна оглянути хороші краєвиди на практично на початку стежки. Потім йдете лісовою дорогою з камінням, поступово піднімаєтесь вгору. Можна вийти безпосередньо на саму скелю Довбуша (їх багато, але одна з них найбільша), з якої теж дуже гарні краєвиди. Далі від скелі є можливість піднятися зеленим маршрутом на гору Маковиця ( не складний). Вартує відвідати, люди їдуть з дітьми, тривалість маршруту на скелі приблизно 30 хвилин спокійним темпом з зупинками для фото. Біля самої скелі є фотозона у вигляді рамки фото, також продають медалі і сувеніри”

“Дуже гарне місце, тихе і спокійне. Були в будній день, людей не було і в середину також не потрапили, але і довкола також є на що подивитися. Загалом в середину можна потрапити, там навіть екскурсію можуть провести. Легковою можна доїхати аж до самого монастиря, гарна дорога. Великі дерева, вали, мури, краєвиди - все дуже гарне. Можна зробити невеликий пікнік без вогнища під деревами. Сміття заберайте із собою, бо дехто того чомусь не розуміє. Місце однозначно треба відвідати.”

“Цікава історична брама, гарно вписується у весь ансамбль площі.”

“Файна брама, згадую як в 2024 році тут дві машини стукнулись”

“Доіжка до монастиря з боку джерела +/- норальна, але якщо йти сюди напряму від монастиря, не заходячи до джерела, то готуйтесь долати підйоми і спуски по слизьких стежках із корінням”

“Неймовірно красивий храм навпроти Підгорецького замку збудований 1752-1766 роках завдяки фундації і при особистій участі гетьмана Вацлава Жевуського. Спочатку храм служив тільки як святиня замкова, а парафіяльним став лише в 1861 році. Показую його у відео про Підгорецький замок на своєму YouTube каналі. Заходьте, дивіться й приєднуйтесь до моєї невеличкої спільноти”

“Цей храм може зацікавити своїм стінописом, що поєднує біблійні мотиви з національно-історичними. Архітектура - неперевершена. «Жовківська іконописна школа». Погугліть !”

“Тустань - унікальна пам’ятка середньовічної фортифікації, висічена просто у скелях біля Урича. Середньовічний хмарочос - могутня дерев’яно-кам’яна фортеця, що контролювала соляний шлях. Сьогодні Тустань -не лише археологічний заповідник, а й місце сили, де природа, історія та легенди утворюють гармонійну єдність. Тут відчувається доба князів та королів та простежуємо посеред скель сліди стародавніх конструкцій”

“Музей-криївка УПА - музей українських повстанців польсько-української війни 1918-1919 років, Другої світової та післявоєнних часів. Музей розташований у лісовому масиві біля села Басівки, за залізничною лінією поблизу станції Оброшин. Криївка була знайдена у 1970-х роках лісниками. Саме на цьому місці 16 серпня 1955 року відбувся один із останніх боїв українських повстанців із загоном НКВД. У ніч із 1 на 2 січня 2017 року музей знищений пожежою. На початку 2019 року Музей-криївку УПА відновлено і він продовжує працювати.”

“Ресторан вражає своєю атмосферою та різноманітними стравами. Обслуговування мені дуже сподобалося , а також кухарі, які працють на відкритій кухні, є позитивними. Ідеальне місце для відпочинку так насолоди страв. Хочу порадити роли, а саме спробувати з преміум сегменту, великі за розміром і дуже смачні.”

“Невеличкий, але цікавий музей. Є що подивитися і послухати.”

“Чудовий спортивний клуб, велика кількість тренажерів, комфортно та просторо, кваліфіковані тренери, є можливість підібрати та придбати спортивне харчування. За гарним самопочуттям та красивим тілом ідіть в SportTime)”

“Дуже дякуємо за теплу зустріч та цікаву екскурсію для поранених військовослужбовців. Дуже позитивні емоції та незабутні враження.”

“Гарне і спокійне місце. Але хтось дуже неакуратно поставив мітку на карті. Печери в іншому місці.”

“Дуже цікаво, насичено, пізнавально. Повага і шана людям, які цей скарб зібрали, зберегли, організували, підтримують. Дякую.”

Розташований у Кожичах, неподалік Львова, клуб активного відпочинку BNB Paintball — це локація для тих, хто хоче перезавантажитися, рухатися й отримати сильні емоції на свіжому повітрі. Тут поєднали динамічні командні ігри та інфраструктуру для подій, тож місце підходить і для сімейних святкувань, і для корпоративів.

“❤️❤️❤️ Величне місце, захоплює масштабами”

“Каплиця Трьох Святителів — справжня перлина сакральної архітектури Львова, яка вражає не лише ренесансною витонченістю, а й духовною атмосферою. Зведена наприкінці XVI століття (1578–1591), вона є найстарішою кам’яною каплицею міста й зберегла в собі подих давнього Львова. Особливо вражає майстерне кам’яне різьблення фасаду та купольне перекриття, що нагадує українські дерев’яні церкви. Каплиця Трьох Святителів — це не просто архітектурна пам’ятка, а живий символ духовності, історії та краси Львова. Тут кожен камінь дихає молитвою й пам’яттю століть. Рекомендую всім, хто цікавиться історією, культурою та християнською спадщиною України.”

“Після Служби божої ,завжди хороший день.”

“Греко-Католицький храм. Хороша атмосфера.Приємні священники,до яких хочеться йти на службу Божу і Святу Сповідь. Дуже гарно готують дітей до Першого Причастя.”

“Гарний пам'ятник, не типічний, що виділяє його на фоні інших.”

“Такі атмосферні дворики і закавулки)”

“Никифор Криницький (лат. Никифор Крыницький), справжнє ім'я Епіфаніуш Дровняк, лем. Епіфаній Дровняк (нар. 21 травня 1895 р. у Криниці, помер 10 жовтня 1968 р. у Фолуші) – лемківський художник, представник наївного мистецтва. Творчість Никифора відкрив у 1930 році український художник Роман Турін, який познайомив її з польськими та українськими художниками-капістами, що перебували в Парижі. Картини Никифора викликали їхнє захоплення; вони звернули особливу увагу на його використання кольору. Захоплені думки мистецької спільноти, однак, не змінили негативного ставлення до його творчості – він все ще не знаходив покупців для своїх робіт, ані розуміння для свого мистецтва. Лише після Другої світової війни він став визнаним і цінним польським творцем наївного живопису. Він мав виставки у Варшаві, Кракові та багатьох європейських країнах. Він прожив усе своє життя в Криниці. З 1960 року і до самої смерті Никифором опікувався криницький художник Мар'ян Влосінський. Він пожертвував заради нього своїм талантом і створив умови для праці та життя, а після смерті Никифора подбав про збереження його творчості. Никифор Криницький помер у шпиталі для хворих на туберкульоз у Фолуші біля Ясла. Його поховали в Криниці.”

“Біля знаходиться озеро, де можна погуляти з дітьми, багато кафешок”

“Унікальний для України собор, що розписаний Янои Генриком Розеном! Чудово поєднує вірменську архітектуру з українськими(загальноєвропейськими) ричами. Чудово, що собор потихеньку реставрують!”

“Другий жіночій монастир у Львові і перший жіночий навчальний заклад. Шкода, що так все було занедбано і зруйновано і так тепер важко реставрується і відновлюється.”