Шаурма Bistro
“Шаурмячі сенсації або Випадковості-не випадкові! Є три місця в Черкасах де я періодично-спорадично купую шаурму: 1) маленький жовтий кіоск по бульвару Шевченка між вул.Кобзарською та площею 700 річчя Черкас. 2) великий білий кіоск біля АТБ на вул.Генерала Момота1 3) десь де-інде, де я ще не куштував. Я не вважаю себе великим шанувальником цього продукту, я не куштував у всіх точках продажу свого міста, я суджу по всій мережі за смаком в одній з них, я не відслідковую появу нових та не жалкую за закриттям існуючих , та все ж таки трохи тямлю в смаку і по дотично-побічним ознакам можу визначити, приготують мені смачну шаурму чи умовно-істівну. Пройдемся по моїм фаворитам: 3-це пошук нових кулінарних відчуттів у новому місці, коли гарна погода і душа бажає вражень. 2- точно знаєш, що хочеш саме шаурму, але готувати самому ліньки. Заїхав по дорозі додому із чергування, забрав, вдома поїв, помився і спати. Не вражає, але зібрана непогано, основні інгрідієнти присутні, навіть картопельку фрі додають, і соус наче трушний. І жовтий невеличкий кіоск Бістро, приплюснутий між закладами кава/піца та якимось мереживним шаурмонстром( простір, приміщення, столи, стільці та чогось без клієнтів). Біля кіоска завжди черга, столів, стільців нема, 1 смітник, одна пані із неймовірною швидкістю та майстерністю збирає шауху, інша-на касі і напоях. Першого разу як приїхав та не зважив на вагітних та матусь із колясками поруч, то мало вони мене гуртом не побили, що поліз без черги. І це при тому, що я таки більший ніж вони усі гуртом. Зачекав, вони отоварились і щасливі пішли гуляти далі, а я був неймовірно приємно здивований смаком. Та це ж-НАЙСМАЧНІША шаурма в місті Черкаси, на мою скромну думку. Але ж це інший кінець міста і я вирішив для себе, що братиму тут лише при оказії. Ну сьогодня та оказія якраз і вийшла. Був без сніданку у Третій міській лікарні, а потім дай думаю заскочу посмакую. Так я розумію, це не дуже й поряд, але все ж таки ближче ніж від дому , а як відомо:" скаженій собаці і кілометр не відстань." Доїхав, припаркувався і онімів: маленький жовтий кіоск зачинений. От халепа! Чого сюди перся? Заспокрївся , роздивився, помітив,що через один яскрава вивіска: Ми переїхали у зв'язку з ремонтом. Білий, пластиковий, схожий на колоАТБешний момотовський. Ну ладно поснідаю. Хрустка картопелька, прижаристі соковиті шматочки м'яса, кефірно-часниковий соус, салат із різнокольорової капусти, задоволення ніби смакуєш веселку із шашликом з єдинорога! Неймовірно! І так співпало, що коли підходив викидати серветку , то чи власник чи партнер сьорбали каву із поваркою , бо повариха чи кухарка звучить якось совково. Подякував за неймовірну страву, перекинулись, кількома слова і запитую: " І де ви ще є? Бо шаурма смачна але ж неблизька." І мені перелічують: Вокзал,..., Міленіум, Луначарка. -Стоп, як Луначарка?! Та я ж брав там позавчора. Там та і рядом не лежала! Тут же зашкваринки, тут же хрускіт картопельки. - Ну правльно мені кажуть, тут же найбільше душу вкладають. Тож дякуємо, приходьте ще." Пішов я в думах тяжких ,як же так: рецепт один, інгідієнти з одного складу/виробника ,а на виході такий різний продукт. Чи то справа в обладнанні, чи в руках , а може у відношенні до справи?! А потім для себе почав пригадувати та віднаходити спільне: назви став, кількість страв в меню, ціна-думав це формат, подібність смаку соусу- думав це централізованість закупки, добра перетравлюваність- особливості моєї ШКС. Моя вибірковість- інших виробників ігнорою, а тут (на Момота) все таки періодично беру. Пазлик склався: - ладно повірю, що ви одна мережа, але біля Сімсотки однозначно смачніше!”