Innache Coffee Bar
“Назва місцевості Лук'янівка походить від імені ремісника Лук'яна Черепіна. От, власне і вся напівміфологічна суть цієї історії. Я пропоную подивитися на історію цієї частини Києва ІНАКШЕ. Першим відомим мешканцем Лук'янівки, місцини на той час віддаленої від багатолюдних вулиць, був Самсон Стрільбицький. І тут ( до 1830 року), на березі річки Скоморох ( ріка наразі в колекторі під колишнім депо та стадіоном) він збудував собі "дачу". Фахівці твердять, що будівля садиби Стрельбицького не зберіглась, бо була дерев'яною. Проте його інший будинок - кам'яниця на Подолі - існує і досі. Наразі в цьому будинку "мешкає" американський консул. А в 1811 році під час величезної пожежі Подолу завдяки тому, що будівля була з цегли, в підвалах будинку на Покровській, 5 рятувались і люди, і ікони Покровської церкви, старостою якої і був Самсон Стрільбицький. Самсон був людиною заможною, родовитою та відомою: художник, ювелір, громадський діяч, власник цегельні, з продукції якої і звів собі будинок на Подолі. І ще один - на Печерську. В цьому, печерському будинку у Стрільбицького була майстерня, де ювелір робив золоті рами для ікон Києво-Печерської лаври. У подільської кам'яниці Самсона Стрільбицького цікава історія. Будинок свого часу викупив Михайло Дегтерьов для вдів та сиріт. Той Дегтерьов, ім'ям якого названо вулицю неподалік того місця, де було зведено перший відомий будинок на Лук'янівці - будинок Самсона Стрільбицького. А от вулиця, яка колись називалась Самсонівська, тепер носить ім'я Глібова. Отак інакше можна побачити історію Лук'янівки. І для цього просто візьміть в кав'ярні Innаche філіжанку кави, вийдіть з кав'ярні на ганок, поверніть голову трохи ліворуч, закрийте очі, і, смакуючи "каву з гусем", уявіть, як 200 років тому, в цьому самому місці, серед дерев молодого саду гуляли справжні відгодовані величезні... ні, не павичі, а гуси.”
