Наука у Львові

“Коштовною перлиною в архітектурному намисті Львова постає Будинок вчених, що на вулиці Листопадового Чину, 6. Зведено його за проектом відомого австрійського архітектурного бюро «Гельмер і Фельнер» в далекому 1898 році, як Шляхетське або Національне касино. В його архітектурі цілком проявився стиль необароко, який наприкінці ХІХ століття ностальгічно прославляв давно минулі барокові часи. Споруда милує елегантними формами, пишним декором фасаду з могутніми атлантами і затишною лоджією. Інтер’єри цього архітектурного дива створюють дух розкоші, який вважається одним із семи чудес міста Львова. В оздобленні присутнє різьблення деревини, обшиті шовком стіни, кришталеві люстри, мармурові каміни та інший старовинний декор, вік якого складає понад сторіччя. Уже не одне десятиліття існує Будинок вчених, але дух касино далі живе. У його пишних залах відбуваються конференції, концерти та презентації, виставки, екскурсії, фотосесії, різноманітні урочисті події (весілля, хрестини, корпоративи), знімають кіно, і, як колись, проходять пишні бали. У 1898 році у Львові збудували прекрасну будівлю у стилі необароко для Національного казино. Проект споруди розробили у віденському архітектурному бюро Ф. Фельнера і Г. Гельмера. Вони автори багатьох театрів у Європі. Зокрема, оперних театрів у Одесі та в Цюриху. Основними роботами з побудови шляхетського казино у Львові керували місцеві архітектори, але багато елементів зовнішнього і внутрішнього декору виконали найкращі майстри імперії Габсбургів. Оздоблення фасадів розробив Рудольф Вейр, а розкішний дерев’яний різьблений інтер’єр виготовив Шандор Ярай. Едмунд Плішевський автор алебастрового каміну у фойє, а львівські митці виконували живописні полотна для інтер’єрів. У часі пізніших реконструкцій до будівлі провели каналізацію, вона однією з перших у Львові була підключена до струму. До 1939 року казино називали аристократичним, шляхетним, а найчастіше – «казино Герхарда». Тут збиралися найбагатші, а потрапити в їхнє середовище було не просто. Радянська влада переобладнала споруду на обласний будинок вчених. Тут відбулося багато подій з наукового, громадсько-політичного і творчого життя міста, області і країни. У 1999 році у цих приміщеннях діяв прес-центр саміту Президентів країн Центральної та Східної Європи, який проходив у Львові. У 2008 році Будинок вчених включили в реєстр пам’яток, які не підлягають приватизації.”

“Була проїздом в Львові, подруга рекомендувала книгарню. Асортимент вражає, та великий плюс за LGBTQ книги, бо їх мало де можна знайти. Продавці були милими і дуже гарно все пояснили, дякую їм!”

“Хороша школа, кваліфіковані викладачі і персонал. Рекомендую. І дуже професійний директор, прислухається до думки і побажань клієнтів, дякую Вам”

“Гарний заклад з дуже смачними десертами та кавою! Із мінусів - відсутність туалету.”

Розташований у селі Миртюки на Львівщині, музей «Дідова аптека» — це атмосферний простір, де народна медицина оживає у форматі живої розповіді та експозиції. Тут відвідувачі знайомляться з традиціями травництва, історією лікувальних зборів і тим, як у різні часи готували настоянки та природні засоби.

“будівля Українського Католицького Університету. Це монументальна споруда зведена за проектом львівського архітектора Владислава Дердацького у 1924–1926 рр. як VІІІ гімназія ім. Короля Казимира Великого (в радянський період – середня школа № 14). У середині 1996 р. будинок було передано Львівській Богословській академії, заснованiй у 1928 р. митрополитом Андреєм Шептицьким i відновленій у 1994 р., з 2002 року – університет. Будинок гімназії зведений у стилі пізнього модерну. Чотириповерховий, цегляний, тинькований, з трьома ризалітами на головному фасаді. Внутрішнє планування коридорного типу. Центральний ризаліт завершений трикутним фронтоном. Споруда покрита високим чотирисхилим дахом з люкарнами, критим червоною дахівкою. До будинку примикає каплиця з апсидою і фігурним рельєфом на південному фасаді. Пам’ятка – характерний приклад громадської споруди Львова 1920-х рр.”

“Тиждень тому, 10 жовтня, я відвідав Державний природознавчий музей НАН України. Вхід в музей коштував недорого, особливо для студентів — лише 50 грн. Ми вирішили піти без екскурсовода, і спочатку піднялися на третій поверх на виставку «Льодовикова епоха». Особливо мені сподобалося, як на цій виставці були використані сучасні мультимедійні технології. Наприклад, на спеціальних стендах можна було простежити еволюцію сучасних слонів і носорогів. Були також відео-лекції, які можна прослухати через спеціальні навушники. Крім того, на виставці представлені стенд з електронною книгою та кілька інтерактивних інсталяцій, що дозволяють глибше зануритися в тему льодовикового періоду. У головному залі стоїть вражаючий скелет мамонта, поруч із яким розміщені фрагменти скелетів інших тварин того часу — зокрема, шаблезубих тигрів, оленів і носорогів. Особливо запам'яталася стіна, де були відтворені штучні рослини льодовикового періоду. Наступна зала присвячена давнім людям та їх оточенню. Тут можна побачити фігуру людини того часу та ще більше фрагментів тварин, серед яких — великий фрагмент носорога. Інші зали мене вразили менше, оскільки вони, на мою думку, потребують додаткового наповнення. В одній із зал було відтворено житло давніх людей, а в сусідній виставлені моделі мамонта і носорога разом із відео без звуку, що транслюється через проектор. Після цього ми спустилися на перший поверх на іншу виставку — «Мистецтво виживання», яка мала загальну природничу тематику. На вході нас зустрів величезний богомол, який справив сильне враження своїм детальним описом. У першій залі ми побачили різноманітних водоплавних тварин і птахів, серед яких осетер, карпи та качки. Далі експозиція включала кабанів, рись, крота і колекцію комах, яка мене особливо зацікавила. Її продовження можна було побачити в наступній залі, де також були представлені інші тварини і птахи. Ще одна цікава інсталяція зображала двох гризунів, які перебували біля смітника — вони були символами переносників хвороб. Незважаючи на те, що в цій експозиції не було мультимедійних елементів, вона все одно була цікавою. Єдине, що я б додав — це більше описів до окремих експонатів, що допомогло б краще зрозуміти представлені об'єкти. Загалом музей справив на мене позитивне враження. Хоча він і не ідеальний, я все одно вважаю його вартим уваги і щиро раджу відвідати.”

“Хороший релігійний магазин. Я так розумію що і гуртовий.”

“Була приємно здивована, що у Львові є такий чудовий музей європейського рівня. Оновлений, просторий з цікавими та цінними експонатами. Найбільше вразила скульптура роботи Атоніо Канова, з українських класиків картини Труша та Новаківського. Вхід -150 грн, тільки вам вирішувати чи дорого чи доступно, бо мистецтво, як відомо, річ безцінна.”

“Умови для перебування дітей чудові, персонал ввічливий і уважний до потреб дітей. Ваша дитина протягом дня точно не буде сумувати, хіба трішки перед сном.”

“Школа загалом норм. Є окремі індивідууми серед інструкторів, яким варто підлікувати нерви. В мене на щастя був адекватний, та професійний інструктор п. Володимир.”

“Ні на хвилину не пожаліла про вступ сюди. Так, є деякі нюанси, але де ж їх немає? Професорсько-викладацький склад- дійсно професіонали. Окрім високого рівня знань, викладачі тут чуйні, людяні та відкриті до студентства. Також тут вітається наукова робота серед студентів. Після школи та коледжу відчувається зовсім інше ставлення, більш професійне та педагогічне.”

“Була на масажі у Максима, дуже сподобалось, релакснула, буду ходити ще і рекомендувати. Затишний кабінет, гарна музика ❤️дякую.”

“Місце спокою, душі і гармонії! Я вже 4 місяці MUZcool і дуже задоволення своїм тренером. Соля завжди підтримає, пояснить і допоможе відкрити себе. Дякую за позитивні емоції, за похвали і відчуття, з якими я кожного разу виходжу з заняття:)”

“Знайшов цю книгарню випадково. Був вражений, оскільки найшов те, що давно шукав. Книг дуже багато, спершу розгубився, але продавець люб'язно мені допомогла. Коли наступного разу буду у Львові обов'язково зайду”

“Поступила сюди два роки тому. На факультет Мев та ІТ,можу сказати те,що тут дуже легко вчитися та заробити автомат.Відвідуваність на це дуже впливає! Викладачі прикольні,хочу відмітити -Шумського і Басій. На рахунок взяток ні разу з цим не зіштовхувалась. А ще мені дууже повезло з одногрупниками! Тому якшо ви хочете класно провести своє студентське життя-велкам ту ЛТЕУ”

“НУ «Львівська політехніка»— з боку вулиці Шептицьких, 3/4, Львів, 79000”

“Чудове місце, сину подобається ходити на заняття.”

“Слава Богу ліфт є, бо на 6 етаж я б задовбався ходити пішки))”

“Одна з найкрасивіших споруд Львова, яка має свою багату історію. Колишній будинок Галицького сейму зведений у 1877–1881 рр. Споруда сейму вирізняється багатством скульптурно-орнаментального оздоблення. Галицький сейм займав цю будівлю до 1914 р. Загалом Львівський національний університет імені Івана Франка — один із найстаріших університетів України та Східної Європи та найпрестижніших в Україні. Є спадкоємцем колегіуму (1608—1661) та академії (1661—1773) єзуїтів, Йосифинського університету (1784—1805), Львівського ліцею (1805—1817), Університет Франца I (1817—1918), Львівського університету Яна-Казимира (1919—1939), Львівського державного університету ім. І. Франка з 1939 року. На центральному фасаді знаходиться жіноча фігура (висота 4 м.), яка символізує Галичину, що простягли свої опікуючі руки над фігурами Вісли і Дністра, що уособлюють західну та східну частини Королівства Галичини та Володимирії. Перед головним входом до будівлі знаходяться скульптурні групи: “Праця” (жінка зі снопом та веретеном і хлопці з ягням та молотом) та “Освіта” (Мінерва зі смолоскипом і вінком та діти з книжкою).”

“Дуже красива будівля, всередині художній розпис, приємні працівники, які розкажуть щось цікаве про політехніку”

“Поки шукала головний корпус, випадково знайшла в морг 10/10”

“Були на томатній вечірці. Це справжній гастрономічний екстаз. Задоволення було спостерігати за роботою майстрів і куштувати делікатеси. Дома пробували повторити деякі страви. Була з сином 10р. -він сказав, що це найкращий подарунок.”

“Це історичне місце. З дитинства пам'ятаю його, як щось типу "головний книжковий міста". Тут завжди був великий вибір літератури. І зараз теж. Література уся по рубриках. На жаль, площа власне книжкового магазину скорочується, приміщення здають бутікам. Сподіваюсь, все-таки в основному це буде книжковий, може згодом навіть знов повністю всі приміщення.”

“Найкращий Ескулаб у Львові. Весь персонал супер професійний, завжди акуратно беруть всі аналізи і дуже уважно ставляться до всіх пацієнтів. Жодного разу за декілька років користування не було ніяких нюансів. Навіть попри те, що мої вени доволі тоненькі, дівчата жодного разу не пробили. А це є показником високого професіоналізму!”