Церква в Ужгороді

“Наша сільська православна церква”

“Дуже гарне місцеве селище, високо від дороги є розміщені безліч будівель місцевих, переважно давні побудови, а у здовж річки є багато сучасних будинків для туристів.”

“Чудовий храм. Дуже гарний і красивий.”

“Церква св. арх. Михайла. XVIII ст. (можливо, 1733). (УПЦ) Колись це була чудова лемківська церква з усіма ознаками лемківського стилю – високою вежею з бароковим завершенням над бабинцем, шатровими дахами над навою та вівтарем. Дотепер збереглася гарна галерея з різьбленими стовпчиками, що обходить з трьох сторін бабинець і наву (це характерна ознака закарпатських лемківських церков). У 1778 р. в селі була дерев’яна церква. Теперішню церкву збудували в селі Руське в XVIII ст. (хоч переказують, що в Руське церкву теж звідкись привезли) і перевезли в Руську Кучаву в першій половині XIX ст. Можливо, саме тоді шатрові лемківські верхи закрили двосхилим дахом, і тепер тільки всередині нави та вівтаря видно шатрові стелі з заломами. Пізніше сильна буря знесла барокову вер -хівку, яку більше не відновлювали, а вкрили вежу бляшаним чотирикутним наметом. У 1986 р. церкву оббито бляхою. Нині споруда виглядає невтішно – повипадали різьблені стовпчики ґанку, дах над вівтарем підперто стовпами, колоди зрубу дуже попсуті часом і шкідниками. Якщо церква занепаде, то картина лемківського будівництва Закарпаття, і так дуже бідна, збідніє ще більше, а ми втратимо ще один дерев’яний шедевр. Дерев’яна дзвіниця є типовою для сіл Мукачівщини – чотирикутна каркасна конструкція з дуба, вкрита чотирисхилим наметом. Два більші дзвони виготовила фірма “Акорд” у 1931 р. замість реквізованих у Першу світову війну. Очевидно, тоді ж для дзвонів зроблено дзвіницю. Найменший дзвін – стародавній, з написом “DOMINE VOX MEA INAURIBUS TUIS””

“Католицька віра у селі Мочола згадується ще у XIV столітті, але дана церква була збудована у 1927 році. У часи Радянського союзу її закривали і уже коли Україна стала незалежною знову відкрили. Зараз тут проводять служби греко-католики та римо-католики угорською мовою. Силами церкви у селі встановлено красиву статую Богородиці.”

“РПЦ, яка отримала цей храм від органів влади, довели його до аварійного стану. На жаль, московська церква так зробила з багатьма греко-католицькими храмами. Сподіваємося, що колись це древній греко-католицький храм буде відновлено!”

“Дерев'яна церква діюча, пам'ятка архітектури. Проведено повну реставрацію і реконструкцію будови яка за роки користування втратила свій початковий вигляд. Тепер знову постала в своєму початковому оригінальному вигляді. Повністю дерев'яна.”

“Греко-католицьку церкву у селі почали будувати не так давно, у 1995 році, а у 2003 повністю завершену будівлю освятили на честь Різдва св.Івана Хрестителя. Не зважаючи на утиски радянської влади та заборону церкви, греко-католиків на даний час біля 200 чоловік, більше тільки реформаторів у селі. До речі, на задньому плані розташована реформаторська церква.”

“Греко-католицька громада та церква найстаріші у селі. А дана церква була побудована та освячена на початку ХХ століття, до цього тут була стара дерев'яна церква. Греко-католицька парафія була відроджена з 1991 року і налічувала на той час біля 700 чоловік, але з року в рік це число постійно зменшується. Також у 2005 році було відновлено будівлю парафії, де зараз функціонує дитячий садочок”

“Молода церква, яка будувалась на протязі трьох років і була освячена у 1997 році. Будували її здебільшого самі члени громади на безкоштовній основі, допомога була від нідерландських організацій та головного округу Закарпатської реформатської церкви.На даний час налічується біля сотні прихожан, що відвідують служби у храмі.”

“Хочу відвідати с.Феделешівці нині с.Крите.”

“Православна церква Московського Патріархату”

“Приходьте в Церкву Євангельських Християн”

“Вид на це місто неперевершений. Шкода, що ми не змогли відвідати це село.”

“Проїдьдьте 14 км. Неполінуйтесь. Такі місця бачити потрібно, то істоія Наша.”

“Гарний доглянутий римо-католицький храм з просторим, гарно озелененим подвір'ям. На подвірї є хрест, різьблена скульптура св. короля угорського Іштвана (Степана), за часів якого Угорщина почала перехід з язичництва в католицтво ,а також бюветик з водою, де кожен прихожанин і гість може помити руки.”

“Прикольно було відвідати, та гарно.”

“Церква св. великомученика Дмитра. 1903 Село, засноване в 1466 p., спочатку було в іншому місці, “на Селищу”, де нині є поле. Про священика згадують в селі ще близько 1640 р. У 1692 р. “страбичівська церква має ділянку з належностями”. Дерев’яну церкву св. Дмитра згадують у 1733 p., а священиком тоді був Іван Наливайко. В 1798 р. йдеться про нову дерев’яну церкву, збудовану 1794 р. і посвячену намісником Андрієм Кутком у 1795 р. До Страбичова тоді належали 24 філії, але багато з них були реформатськими селами і налічували лише по кілька греко-католиків. У 1880-х роках згадують дерев’яну церкву з трьома куполами (очевидно, лемківського стилю). У 1908 р. в селі було 1223 греко-католики, 32 римо-католики, 53 реформати, 85 євреїв.Нині у селі гарна базилічна церква з цікавим шпилеподібним завершенням, збудована з 1900 р. по 1903 р. за священика Євгенія Береца, сільського старости Юрія Шпеника, кураторів Андрія Шпеника та Юрія Іваня, церківника Івана Голуба. За 20 років підгнив вертикальний брус, так звана “стріла”, яка тримає хрест. Нову металеву “стрілу” та оновлений хрест встановили 18 листопада 1923 р. за священика Михайла Шуби. Виконав цю роботу за 1200 чеських корон бляхар з Кошиць (Словаччина) Йосип Паллагій. Останнє малювання в інтер’єрі виконала Тетяна Олесин.”